У місті Київ відбувся психоедукаційний тренінг для молоді, присвячений формуванню екологічних (здорових) стосунків у молодіжній спільноті.

1 березня відбулася групова зустріч на тему екологічних стосунків серед обговорюваного була близькість без злиття, любов без втрати себе та автономії без віддалення.

На зустрічі обговорювалось, чому у стосунках партнер інколи стає “усім”, звідки береться страх втрати, як формуються залежні сценарії та чи можливо зберігати себе, навіть коли дуже кохаєш.

Протягом групи учасники досліджували власні реакції у різних ситуаціях:
– що відбувається всередині, коли партнер довго не відповідає;
– коли хоче провести час без нас;
– коли виникає конфлікт або дистанція.

Обговорення показало, що за звичними поведінковими реакціями часто стоять глибші переживання такі як страх бути покинутим, страх бути “недостатнім”, страх втратити контакт із собою або, навпаки, страх бути поглинутим і обмеженим.

Окремий блок був присвячений порівнянню залежних і екологічних стосунків:
злиття проти автономії, контроль проти довіри, тривожна прив’язаність проти здатності витримувати близькість.

Учасники мали змогу визначити власні типові стратегії у близькості: тривожні, уникаючі, адаптивні чи більш екологічні. Легкий формат із метафорами допоміг говорити про складні теми без осуду, з інтересом і самоіронією.

Особлива увага була приділена теорії меншини та тому, як досвід маргіналізації може посилювати тривожність у стосунках і страх втрати партнера.

Наприкінці зустрічі учасники виконали практику «Хочу — Треба — Можу», яка допомогла розділити власні справжні бажання, соціальні очікування та реальні можливості. Ця вправа стала способом повернути собі суб’єктність і побачити маленькі кроки до більшої автономії.

Зустріч стала безпечним простором для чесної розмови про любов, страх, межі та право залишатися собою у близькості.