Леонід Поліщук, член ГО «Екомережа України», опублікував наукову статтю про медіарепрезентацію ЛГБТК+ в українському Telegram-каналі

access_time18.11.2025
від  admin

Леонід Поліщук, аспірант освітньої програми «Медіа та комунікації» Національного університету «Києво-Могилянська академія» та активний член громадської організації «Екомережа України», нещодавно опублікував наукову статтю в журналі «Обрії друкарства». Робота присвячена аналізу того, як популярний український Telegram-канал «Труха⚡️Україна» висвітлює теми, пов’язані з ЛГБТК+ спільнотою. Дослідження охоплює періоди до та під час повномасштабної війни Росії проти України, акцентуючи увагу на змінах у тональності, тематиці та наративах матеріалів.

Стаття під назвою «Аналіз наративів про ЛГБТК+ на телеграм-каналі «Труха⚡️Україна» вийшла в журналі «Обрії друкарства» (2025, №2(18), с. 34–51) і доступна за DOI: https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.2(18).338196. (https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.2(18).338196) Повний текст можна переглянути на сайті журналу: https://horizons.vpi.kpi.ua/article/view/338196. (https://horizons.vpi.kpi.ua/article/view/338196)

Ця публікація є частиною ширшого дискурсу про роль медіа в умовах війни, коли інформаційний простір впливає на соціальну згуртованість і права ЛГБТК+.

Мета та методологія дослідження
Метою роботи було вивчити, як один з найпопулярніших Telegram-каналів України (понад 3 млн підписників) репрезентує ЛГБТК+ спільноту. Автор висунув гіпотезу, що висвітлення не завжди відповідає журналістським стандартам, таким як об’єктивність, неупередженість і недопущення дискримінації, що може посилювати стереотипи та упередження.
Для аналізу було відібрано 100 публікацій каналу: 40 з періоду 2019–лютий 2022 року (до повномасштабного вторгнення) та 60 з лютого 2022–липня 2025 року. Методологія поєднала контент-аналіз (для оцінки тональності, тематики, лексики та візуалів) з наративним аналізом (для виявлення глибинних структур оповіді, спираючись на теорії Джерома Брунера, Поля Рікера та інших). Пошук матеріалів проводився за ключовими словами, пов’язаними з ЛГБТК+ ідентичностями, подіями та законодавством.
Ключові знахідки: Зміни в тональності та наративах
Дослідження показало помітну еволюцію в репрезентації ЛГБТК+ спільноти. У довоєнний період переважала негативна тональність (57,5% матеріалів), з акцентом на іронію, знецінення та стереотипи. Нейтральні матеріали становили 42,5%, а позитивні були відсутні. Тематика фокусувалася на публічних заходах (прайдах), насильстві, законодавстві та реакціях суспільства. Лексика часто містила зневажливі терміни, як-от «гей-пропаганда» чи «гомосексуалісти», що порушує етичні норми журналістики.
Наративний аналіз виявив чотири основні наративи цього періоду:

  • Загроза традиційним цінностям: ЛГБТК+ подаються як виклик моральним нормам.
  • Карикатуризація як абсурдних фігур: Використання сатири для применшення значущості спільноти.
  • Зовнішня ідеологічна інтервенція: Асоціювання ЛГБТК+ з «нав’язаними» західними чи російськими впливами.
  • Соціальна небезпека та дестабілізація: Акцент на конфліктах і нападах як наслідку активності спільноти.
    Після початку повномасштабної війни тональність змінилася: негативні матеріали зменшилися до 40%, нейтральні зросли до 53,33%, а позитивні з’явилися (6,67%). Це може бути пов’язано зі змінами в суспільних настроях чи редакційній політиці. Тематика залишилася подібною, але з більшим фокусом на війну, мобілізацію та міжнародний контекст. Однак дискримінаційні елементи збереглися, особливо щодо геїв і трансгендерних осіб, з випадками використання некоректної лексики (наприклад, «трансвестити»).
    У післявоєнному періоді виділено п’ять наративів:
  1. Протистояння з консервативними силами: Опис конфліктів під час публічних заходів.
  2. Дискредитація через сатиру: Іронія для підриву легітимності.
  3. Загрози та переслідування: Фокус на насильстві без емпатії.
  4. Нормалізація та легітимація: Позитивні приклади визнання прав (рідкісні, але нові).
  5. Трансгендерні люди як символ небезпеки: Стигматизація через стереотипи неприродності.
    Візуальні елементи здебільшого нейтральні, але іноді містять провокаційні образи, що посилюють упередження.
    Значення дослідження та перспективи

Робота Леоніда Поліщука підкреслює, як медіа в умовах війни можуть як посилювати дискримінацію, так і сприяти інклюзивності. Результати важливі для журналістів, правозахисників і медіа-регуляторів, адже сприяють підвищенню етичних стандартів і боротьбі зі стигмою. Автор зазначає обмеження дослідження (фокус на одному каналі) та пропонує подальші дослідження впливу медіа на громадську думку.
ГО «Екомережа України» пишається досягненнями свого члена та підтримує ініціативи захисту прав людини. Для детального ознайомлення з дослідженням рекомендуємо звернутися до оригінальної статті в журналі «Обрії друкарства».
Джерело: Polishchuk, L. (2025). Analysis of LGBTQ+ narratives in the telegram channel “Truha⚡️Ukraine”. Printing Horizon, 34–51. https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.2(18).338196